В прифронтовому місті Запоріжжя, як і по всій Україні прийшов час зимових канікул для дітей. І більшість проводять їх вдома. Батьки працюють і можливості поїхати кудись немає, розваги в місті, що лише в 45 км від лінії бойових дій – дуже обмежені, і не всім доступні фінансово. Тож команда Раймер Центру, що на 80% складалась з студентів та учнів старших класів, охоче погодились пожертвувати своїм відпочинком заради організації та проведення тут зимового християнського табору для дітей.
Впродовж п’яти днів табір охопив близько 50 дітей віком від 6 до 14 років. Це були діти, що живуть поруч з Центром, діти з сімей ВПО та малозабезпечені. Але їх об’єднувало бажання бети серед однолітків, мати спілкування та цікаво проводити час. «Ігри сьогодні будуть? Співати будемо? А історію слухати будемо?» – кожен день табору починався з того, що на початку програми хлопчик Данило закидував цими питаннями і лише після стверджувальної відповіді на всі, команда починала табір з молитви. Молитва стала обов’язковим елементом будь-якої програми. Живучі в час війни, навіть діти знають, що захисту можемо просити лише у Бога. На другий день табору, коли діти вже розходились по домівках, Запоріжжя знову потрапило під ворожий приціл. Від вибуху тоді постраждало багато людей і чимало загинуло. Тож молитися за безпеку, за країну, за припинення війни – ніколи не зайве.
Ці п’ять днів програма була сфокусована на особистості Ісуса. Весь світ святкував Його Різдво, але чому б не показати дітям глибший зміст цієї події?! Діти дізнались про Його життя до початку служіння, чим Ісус займався, живучі на землі, які відносини мав з людьми. І саме важливе: що люди зробили з Ним і чому Він дозволив їм це. А також, про те, що ми можемо робити зараз, доки з надією чекаємо на зустріч і вічність з Ним. Діти слухали різні історії, а також вчили напам’ять біблійні вірші.
Окрім біблійного уроку, діти також мали можливість трохи побавитись, побігати, позмагатись один з одним у різних іграх та конкурсах. А головною задачею для них впродовж цих днів зібрати особливі відмітки, які потім вони обміняли на гарний подарунок! Цей табір дуже здружив дітей між собою та лідерами. Особливо це було помітно щодо дітей, які нещодавно почали відвідувати клуб і відчували себе не дуже впевнено. Прощаючись останнього дня, вони вже сміливо підходили до всіх лідерів, аби обійняти і запевнити, що наступної суботи повернуться знов, як два брати, Артур та Артем.
Особливим цей табір став для двох підлітків: 13-річний Мирослав і 13-річна Варвара – вперше були помічниками в таборі. Хлопець охоче допомагає з технічними питаннями, а дівчина – має хист до піклування про молодших діток і разом з іншими лідерами організовує спів для дітей.
Табір мав вплив як на дітей – вони почули багато істин, побачили християнські відносини. Це потроху формує їх світогляд і показує шлях, який пропонує їм Христос. Так він мав вплив і на команду. На наступний день після звершення табору дітей запросили на недільне зібрання до церкви. 15-річна Ксенія разом з Варварою вперше наважились організувати і провести заняття для молодших дітей. Вони побачили, що вони можуть більше, ніж думали. А 15-річна Віолета, яка потрапила в християнське оточення лише рік назад, вперше почала молитись вголос на лідерських зустрічах команди.
Тож канікули – це час відпочинку для учнів і студентів. Але коли християни готові використати його для служіння іншим, Бог робить дивовижні речі, як в дітях, так і в молоді, що обирає посвятити час Йому. Вони формуються, як лідери, як майбутнє покоління служителів, що пройшли важкі часи, були в складних умовах війни, але залишались вірними і діяли для користі інших.
Табір завершився і в понеділок діти, і лідери команди продовжили своє навчання. Але ті емоції, той час, що вони провели разом, ті зміни, що в них відбулись – залишать свій слід на все життя.
