Вже рік у Раймер Центрі збираються наймолодші школярі, аби разом вивчати англійську мову. Щотижня вони з радістю прибігають на заняття, щоб зустрітися з друзями, погратися та навчитись чомусь новому.
Ольга, викладачка групи, із теплом говорить про своїх учнів. Вона відзначає, що за цей рік діти дуже виросли: стали уважнішими, зацікавленішими, більш відкритими до навчання. А головне — їхні знання англійської справді зросли. Вони вже впевненіше впізнають букви, складають слова, пробують читати прості тексти. Ці перші кроки — дуже важливі, бо формують базу для подальшого вивчення мови.
“Для мене важливо не просто навчити, — ділиться Ольга, — а показати, що вивчення англійської — це не лише корисно, а й може бути весело, цікаво. Хочеться надихати їх розвиватися у цьому і робити це в задоволення.”
Заняття побудовані на грі та взаємодії. Руханки, ігри зі словами, цікаві вправи з елементом змагання — усе це допомагає дітям природно засвоювати іноземну мову. А ще діти із задоволенням вчать віршики з новими словами — це не лише тренує пам’ять, а й додає впевненості у вимові. Вони вчать з батьками вдома вірші, а потім – розказують у класі. Після того, як Ульяна, 7-річна дівчинка, без помилок напамʼять розказала довгий віршик, мама поділилась, що просто дала текст дитині і вона самостійно його вивчила. Діти можуть бути дуже цілеспрямованими, якщо достатньо вмотивовані.
«А можна я буду до вас ходити? Мені сподобалось вчитись», — спитала дозволу Галя після першого заняття, яке відвідала по запрошенню подруги. «Я не дуже добре знаю англійську, то з мамою вирішили, що треба займатися».
Ці прості слова дитячої щирості — про довіру. Про те, що Раймер Центр став для багатьох дітей не просто місцем навчання, а простором, де їх приймають, підтримують і заохочують рости. Навіть у прифронтовому місті, навіть у тривожний час — тут чутно дитячий сміх, звучать нові слова англійською.
Багато дітей, які відвідують англійський клуб, також є учасниками дитячого клубу при Центрі. Це ще один простір, де вони можуть гратися, слухати біблійні історії, співати й просто бути дітьми.
Бо головне, що тут дають дітям, — це не лише знання, а відчуття приналежності. Тут їх чекають. І це змінює більше, ніж будь-який підручник.
